Асбестовий пил викликає рак. У 63 країнах мінерал заборонено
Масштабний видобуток азбесту почався в кінці XIX століття. До 1975 року вже 85 країн видобували і використовували його в різних сферах — від будівництва до виробництва побутових приладів. Цей вогнетривкий мінерал додавали в теплоізоляцію, труби, шифер, штукатурку, протигази і гальмівні колодки. Незабаром, однак, виявилося, що працівники азбестової промисловості особливо часто хворіють на мезотеліому плеври. У результаті з 1980-х багато країн-виробників стали обмежувати торгівлю азбестом і його виробництво, а потім і зовсім відмовилися від цього мінералу. Сьогодні азбест заборонений в 63 країнах, включаючи Євросоюз, Австралію та Канаду. Саме в Канаді знаходяться найбільші родовища мінералу. А ще — в Росії.
Всесвітня організація охорони здоров’я визнає азбест небезпечним для здоров’я. У класифікації Міжнародного агентства з вивчення раку всі типи азбесту віднесені до першої групи канцерогенів (до неї належить, наприклад, тютюн). Через постійний контакт з азбестовим пилом, наприклад, якщо людина добуває або упаковує мінерал, будує або зносить будівлі з азбесту розвивається, наприклад, азбестоз, мезотеліома, рак легень, рак шлунка і рак яєчників. Високі ризики для здоров’я і у членів сімей співробітників азбестових виробництв, і у людей, які мешкають поряд із заводами. Щороку у світі від захворювань, викликаних азбестом, помирає понад 107 тисяч людей. При цьому латентний період, наприклад, мезотеліоми може становити більше двох десятиліть: у Німеччині, де азбест заборонено з 1993 року, у 2016 році від викликаних ним захворювань померло понад дев’ять тисяч осіб. У Росії мезотеліома плеври вважається вкрай рідкісним захворюванням, скільки детальної статистики по ньому не існує.
У Росії продовжують добувати азбест. І будувати з його житло
Поряд із Казахстаном Росія зараз залишається основним експортером азбесту в світі. У травні 2018 року Міжнародний секретаріат із заборони азбесту опублікував відкритий лист, в якому закликає обидві країни відмовитися від видобутку мінералу.
Є кілька видів азбесту: п’ять мінералів амфіболової групи і хризотил. Саме хризотил видобувають у Росії. Деякий час вважалося, що тільки азбест амфіболової групи викликає онкологічні захворювання, а хризотил відносно безпечний за умови дотримання норм безпеки. Однак є дослідження, які укладають, що хризотиловий азбест теж викликає рак просто не так швидко.
Хризотилова промисловість в Росії складається з 41 видобувного і переробного підприємства. Найбільші з них — компанії «Оренбурзькі мінерали» і «Ураласбест». Обидві – містоутворюючі: перша – для міста Ясного в Оренбурзькій області (15 тисяч жителів); друга — для міста Азбеста на Уралі (понад 60 тисяч). Міжнародний консорціум журналістів-розслідувачів у 2010 році в своєму розслідуванні розповідав, як фірми, зареєстровані у Великобританії та ПАР (в обох країнах всі типи азбесту заборонені), допомагають цим двом російським компаніям експортувати хризот-й.
В Росії з азбесту виробляють шифер, труби (у тому числі для водопроводу), теплоізоляцію, гальмівні колодки і вогнетривкі тканини. Азбестовмісні матеріали також застосовуються при будівництві асфальтових доріг. У прямій залежності від азбесту знаходяться понад 400 тисяч осіб — стільки людей загалом зайняті в азбестовій промисловості або проживають у містах, пов’язаних з нею.
Попит на азбест падає і Росії. Його виробники записують пісні та малюють комікси, намагаючись популяризувати мінерал.
За даними Росстату, з 2011-го по 2016-й в Росії щороку виробляли все менше азбесту; згідно з ринковим дослідженням, пов’язано це було з падінням попиту. Інтереси виробників азбесту в Росії відстоює Хризотилова асоціація. Офіційна позиція організації: антиазбестова кампанія в світі спрямована на те, щоб проштовхнути матеріали, що замінюють азбест, для здоров’я небезпечний тільки амфібол-азбест, а небезпека хризотилу перебільшена.
Асоціація навіть випустила про це комікс, в якому російський богатир Хризотил протистоїть жадібним європейським підприємцям. За сюжетом два рідні брати Хризотил і Амфібол кидаються в будинок, щоб врятувати його мешканців, і водночас виявляють, що не горять у вогні. Добрий богатир Хризотил вирішує присвятити себе простим людям і будувати для них доступне міцне житло. Його брат Амфібол вирішує заробити на своєму таланті і їде в Європу до капіталістів в циліндрах і слоннетами. Втім, капіталісти Амфібола обманюють, у той час вбиває місцевого міністра і сідає у в’язницю. На заміну йому європейці знаходять «повію» Мадемуазель Целюлозу з пишними грудьми і Синьйора Волокно в райдужному піджаку, при знайомстві манерно вимовляє фразу «Вгамуйся, неприємний». Хризотил вирішує відстояти своє добре ім’я і повісті європейців за своєю в світле майбутнє.
Хризотилова асоціація постійно розробляє нові ініціативи щодо просування азбестової продукції на внутрішньому ринку. Представники асоціації читають лекції студентам (до прикладу, в Петербурзі або Білгороді), а людям з регіональних торгово-промислових палат розповідають (наприклад, в Нижньому Новгороді, в Пензі, в Краснодаровому листі і Краснодарі). В кінці 2017 року в партнерстві з Будівельним інститутом Уральського федерального університету асоціація провела Всеросійський конкурс малих архітектурних форм з хризотилцементних виробів з призовим фондом в 380 тисяч рублів. Як зазначено на сайті конкурсу, одним із завдань було «прищепити студентам навички застосування хризотилцементної продукції».
Наймасштабніша кампанія Хризотилової асоціації присвячена шиферу. Сайт шифер.рф розповідає про хризотилцементний шифер, який «є традиційним покрівельним матеріалом і використовується вже понад 100 років». У розділі «Переваги» сказано, що шифер безпечний, тому що «виготовлений із натуральних компонентів: цемент, вода та мінеральні волокна». Хризотилова асоціація спродюсувала рекламну кампанію на підтримку шиферу: в одному з роликів учасник шоу «Голос» Василь Урієвський читає реп про хризотилцементний шифер, який «рятує від всякої жерсті», з іншого боку , ніж із будинків з металочерепицею.
Виробники азбесту намагаються протистояти його забороні і менш легальними шляхами. У кінці 2016 року Міжнародний секретаріат із заборони азбесту подав до суду на Роберта Мура, співробітника детективної агенції K2 Intelligence з Нью-Йорка (одним з його клієнтів був Харві Вайнштейн — насамперед на його компанія, і на його замовлення компанія на його компанія компанія. Мур кілька років видавав себе за режисера-документаліста і, користуючись довірою організації, збирав інформацію про активістів з усього світу, а також представників ВООЗ та чиновників країн, які збираються вводити заборону на азбест. Сам Мур згодом заявив, що був подвійним агентом, намагаючись викрити замовника операції — казахського бізнесмена Єркіна Татішева, пов’язаного з азбестовою промисловістю (у 2004 році Татішев був співголовою Хризотилової асоціації). Суд у справі Мура та агенції K2 Intelligence ще не закінчено.
Шифер та інша продукція з хризотилу небезпечні. Але в Росії немає відповідного маркування
Всупереч написаному на сайті шифер.рф, екологи не вважають хризотилцементний шифер безпечним для споживача, вказуючи на його канцерогенність. «Люди можуть лише здогадуватися про наявність азбесту у виробах із їх назви. Проте на маркуванні азбест відсутній, — пояснює Ольга Сперанська, співголова Міжнародної мережі з ліквідації стійких органічних забруднювачів. — Немає також відомостей про те, що ця речовина небезпечна, і про те, як треба поводитися з товаром, щоб знизити безпосередній контакт. І головне — що робити з азбестовими товарами, коли вони стають відходом? Хтось звалює на звалищах, хтось у ярах, хтось робить відсипку на дорогах. Цю проблему взагалі ніде не вирішено».
На рівні федерального законодавства робота з азбестом – утилізація, транспортування і будівництво з використанням містять мінерал матеріалів – жорстко регулюється. Згідно з ГОСТом, при транспортуванні на упаковках з хризотилом повинен стояти міжнародний знак небезпеки (біла прописна літера А на чорному тлі) і попередження про те, що «вдихання азбестового пилу небезпечне для здоров’я». В санітарних нормативах по роботі з азбестом і азбестосодержащими матеріалами зазначено, що робітники повинні бути захищені респіраторами та спецодягом. Азбестове сміття можна містити тільки в закритих контейнерах. При будівництві та знесення будівель з використанням азбестових матеріалів (штукатурки, труб, теплоізоляції, азбестоцементу) робочий майданчик повинен бути ізольований і обладнаний спеціальною витяжкою, щоб уникнути поширення пилу.
«Люди абсолютно не попереджені та юридично не підковані. На мішках з азбестом, які надходять на заводи, чітко написано, що це канцероген, що шифер не можна свердлити і дробити, що матеріал небезпечний, якщо розкришиться. Але більше великих упаковок ця інформація не йде, на роздрібних упаковках її вже немає, – розповідає директор Волгоградської обласної громадської організації „Волгоград-Екопрес“ Олена Васильєва (її організація займається громадським екологічним контролем за промисловим об’єктами Волгоградської області з 1999 року). — Це треба намагатися впроваджувати на регуляторному рівні, щоб інформація обов’язково була прописана на етикетках. Адже люди викидають шифер у канави або зі старого шиферу, що лопнув, роблять паркани. Коли він починає кришитися, його ще кладуть у якусь калюжу, щоб дитина на велосипеді могла проїхати і не забруднитися».
У Росії вже понад десять років триває «Ретроспективне когортне дослідження онкологічної смертності серед працівників, зайнятих на видобутку та збагаченні хризотилового азбесту в Росії». Перші гранти на це дослідження Міністерство охорони здоров’я видало в 2005 році НДІ медицини праці РАМН імені академіка Ізмерова; його наукове обґрунтування було опубліковано в 2013 році. У процесі дослідження інститут, як і Єкатеринбурзький медичний науковий центр профілактики та охорони здоров’я робітників промислових підприємств, підвідомчий Росспоживнагляду, співпрацює з вченими з Франції та Нідерландів. Лише 2017 року НДІ імені Ізмерова виграв майже 14 мільйонів рублів на продовження цієї роботи.
Одна з наукових статей, опублікованих у процесі дослідження, вказує на підвищену смертність від онкологічних захворювань у місті Асбесті в порівнянні з іншими містами Свердловської області. В іншій сказано, що російські вчені, які ведуть дослідження, одержують гроші від підприємств – видобувачів хризотилу за оцінку умов праці на виробництвах. Одна з лабораторій НДІ медицини праці імені Ізмерова дійсно заробляє таким чином. Більше того, відповідно до даних Федеральної податкової служби, обидва російські наукові інститути — НДІ медицини праці РАМН та Єкатеринбурзький медичний науковий центр Росспоживнагляду — числяться в списку співзасновників Хризотилової асоціації.