Україна відмовляється від використання небезпечного азбесту
Україна хоче відмовитися від використання у будівництві небезпечного мінералу азбесту, який завдає шкоди здоров’ю та був заборонений вже у 70 країнах, у тому числі ЄС.
Це передбачається законопроектом №4142 про систему громадського здоров’я, який незабаром буде винесено на розгляд у комітеті Верховної Ради зі здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.
Відповідний документ Рада ухвалила ще у лютому 2021 року у першому читанні, але на розгляд парламенту не виносився довгий час. Їм забороняється використовувати або виробляти азбест і азбестовмісні матеріали в будь-яких технологічних процесах та будівництві.
Йдеться про азбест, який, наприклад, міститься в такому покрівельному матеріалі як шифер. Однак це не стосується всього шиферу – в Україні є виробництва, які використовуються для виготовлення інших компонентів.
В Україні немає власного видобутку. Щороку хризотил імпортується з Казахстану та Росії. За даними МОЗ, тільки з 2006 по 2016 рік Україна імпортувала 556 тисяч тонн хризотилового азбесту. З них 64,5% було поставлено із Росії, 35,5% – із Казахстану.
Наразі в Україні будівельні матеріали з використанням азбесту випускає ТОВ «Краматорський шифер».
Згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, Україна зобов’язана заборонити використання азбесту у виробництві в рамках адаптації українського законодавства до жовтня 2021 року (7 років з дати підписання Договору).
За даними співрозмовників ЕП у парламенті, велика ймовірність, що заборона азбесту може бути відстрочена. Хоча для виробників азбесту у документі вже закладено перехідний період.
“Закон набирає чинності через 6 місяців з дня його опублікування. Відповідно, заборона на використання всіх видів азбесту та азбестовмісної продукції почне діяти через 6 місяців після його прийняття”, – пояснили ЕП у комітеті здоров’я ВР.
Ще у червні цього року, посилаючись на джерела в парламенті, ЕП писала, що казахські чиновники переконують українську сторону відмовитися від заборони використання азбесту у виробництві будівельних матеріалів.
Зокрема, за даними ЕП, це питання обговорювалося на засіданні Міждержавної українсько-казахстанської комісії з питань економічного співробітництва, яке відбулося 18 червня 2021 року.
Результати цього засідання оприлюднив Міністр торгівлі та інтеграції Казахстану Бахіт Сулатнов. У своїх повідомленнях у Facebook він зазначав, що казахи обговорювали з українською стороною питання заборони використання азбесту і зазначав, що це завдасть шкоди казахстанському експортеру “Костанайські мінерали”.
Раніше голова Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна” зазначав, що питання заборони використання азбесту виявилося дуже чутливим для Казахстану.
“Занадто багато лобістських інтересів торкається цього закону: від кого ми тільки не отримуємо зараз листа з вимогами прибрати норму, яка забороняє азбест. У нас навіть є лист із посольства Казахстану, який просить не ухвалювати цей закон”, – говорив він.
Довідка. Всесвітня організація охорони здоров’я визнає азбест небезпечним для здоров’я. А в класифікації Міжнародного агентства з вивчення раку всі типи азбесту віднесені до першої групи канцерогенів.
З азбестом пов’язані такі хвороби як фіброз легень, мезотеліома, рак легень, гортані та яєчника. Щороку від впливу шкідливих волокон азбесту у світі гине понад 100 тисяч осіб. Окрім ВООЗ, низка інших міжнародних організацій також вважає азбест канцерогеном.
У 2017 році Міністерство охорони здоров’я видало наказ №339, яким затверджувалися нові державні санітарні норми та правила саме щодо впливу азбесту на працівників. Документ забороняв виробництво та використання мінералу.
Втім, наказ МОЗ так і не набрав чинності – його скасувало Міністерство юстиції. Після цього відбулася серія судових процесів, до яких були залучені з одного боку МОЗ та екологічні громадські організації, а з іншого – Мін’юст, Державна регуляторна служба та виробники азбесту.